Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Справа № 910/18848/15 Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - ОСОБА_4; відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_6; третьої особи - ОСОБА_7;розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8на постановуКиївського апеляційного господарського суду від14.12.2015на рішенняГосподарського суду міста Києвавід21.09.2015у справі№ 910/18848/15за позовомКомунального підприємства "Київський метрополітен"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_8третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської радипровиселення та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (далі - КП "Київський метрополітен") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 (далі - ФОП ОСОБА_8.) про виселення з орендованого майна, а саме частини переходу загальною площею 4, 0 кв.м., що знаходиться за адресою станція метро "Святошино" (західний вестибюль); зобов'язання демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції, що належать ФОП ОСОБА_8 та знаходяться за адресою станція метро "Святошино" (західний вестибюль).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2015 порушено провадження у справі № 910/18848/15 за позовом КП "Київський метрополітен" до ФОП ОСОБА_8 про виселення та зобов'язання вчинити дії. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Цюкало Ю.В.) від 21.09.2015 позовні вимоги задоволено повністю. Суд ухвалив виселити ФОП ОСОБА_8 з орендованого майна, а саме з частини переходу загальною площею 4, 0 кв.м., що знаходиться за адресою станція метро "Святошино" (західний вестибюль); зобов'язав ФОП ОСОБА_8 демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції, що належать ФОП ОСОБА_8 та знаходяться за адресою станція метро "Святошино" (західний вестибюль).

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дідиченко М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.) від 14.12.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 та рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2015, ФОП ОСОБА_8 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову КП "Київський метрополітен" відмовити повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи та невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Скаржник посилався зокрема на те, що позивач подав позов в інтересах Департаменту комунальної власності м. Києва (КМДА), як власника майна, в свою чергу ГПК України наділяє правом звертатися до суду з позовом про захист власних інтересів, а не інтересів інших осіб.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.03.2016 касаційну скаргу ФОП ОСОБА_8 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.04.2016.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами 18.09.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), правонаступником якого є Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (орендодавець), ФОП ОСОБА_8 (орендар), а також КП "Київський метрополітен" (підприємство) укладено договір № 693 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, за умовами якого орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 01.08.2012 № 124 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, що знаходиться за адресою: станція метро "Святошин" (західний вестибюль), Б/Н, для торгівлі непродовольчими товарами (фотопослуги та торгівля супутніми товарами) (п. 1.1 договору).

Сторони в п. 4.15. договору погодили, що орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству.

Згідно з п. 8.5.6. договору у разі припинення дії договору, орендар звільняє орендовану частину приміщення вестибюлю станції метро "Святошин" в термін, визначений п. 4.15. договору від своїх огороджуючих конструкцій. При невиконанні орендарем зазначених в цьому пункті договору умов, підприємство самостійно, на власний розсуд розпоряджається огороджуючими конструкціями (кіосками).

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.06.2012 року до 30.05.2015 року (п. 9.1. договору).

Пунктом 9.7. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що на виконання умов даного договору ФОП ОСОБА_8 передано в орендне користування частину приміщення західного вестибюлю, що перебуває на балансі КП "Київський метрополітен", загальною площею 4,0 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, станція метро "Святошин", що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 18.09.2012 року.

Листом № 062/07/17-4744 від 29.04.2015 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повідомив ФОП ОСОБА_8 про те, що об'єкт оренди переданий останньому не відповідає вимогам Правил пожежної безпеки в метрополітенах, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 335 від 20.06.2012, а тому просить відповідача повернути об'єкт оренди після закінчення строку дії договору - 30.05.2015.

Крім того, листом № 460-НДД від 11.06.2015 КП "Київський метрополітен" повідомив ФОП ОСОБА_8 про припинення договору № 693 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 18.09.2012, а також про необхідність повернення об'єкту оренди за актом-приймання-передавання.

Проте, після закінчення строку дії договору № 693 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 18.09.2012 ФОП ОСОБА_8 об'єкт оренди за актом приймання-передачі не повернув.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога КП "Київський метрополітен" до ФОП ОСОБА_8 про виселення з орендованого майна, а саме з частини переходу загальною площею 4, 0 кв.м., що знаходиться за адресою станція метро "Святошино" (західний вестибюль); зобов'язання демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції, що належать ФОП ОСОБА_8 та знаходяться за адресою станція метро "Святошино" (західний вестибюль).

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з вимогами статті 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також зазначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено (ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Виходячи зі змісту наведених норм, господарські суди дійшли висновку, що можливість продовження дії договору оренди на той же термін і на тих же умовах законодавець поставив у залежність, зокрема від відсутності волевиявлення однієї зі сторін про припинення цього договору у зв'язку із закінченням строку його дії, та зазначив про те, що таке волевиявлення має відбуватись у відповідні строки.

У п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зазначено, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

З огляду на викладене та з врахуванням встановлених фактичних обставин справи суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що договір № 693 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 18.09.2012 припинив свою дію з 31.05.2015. Проте, після закінчення строку дії договору № 693 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 18.09.2012 ФОП ОСОБА_8 об'єкт оренди за актом приймання-передачі не повернув та всупереч умовам п. 8.5.6 договору орендовану частину приміщення вестибюлю не звільнив від своїх огороджуючих конструкцій, у зв'язку з чим позовні вимоги визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що пунктом 9.7 договору встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Тобто, договором оренди сторони передбачили можливість направлення заяви про припинення договору не лише орендодавцем, але і КП "Київський метрополітен" як балансоутримувача майна.

Щодо доводів ФОП ОСОБА_8 про відсутність у КП "Київський метрополітен" права на звернення з позовом, колегія суддів зазначає таке.

Як встановлено судом апеляційної інстанції пунктом 5.2 Статуту КП "Київський метрополітен" передбачено, що майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплено за ним на праві господарського відання.

Відповідно до ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Предметом діяльності КП "Київський метрополітен" згідно з п. 3.2 Статуту КП "Київський метрополітен" є, зокрема, надання в оренду приміщень, обладнання іншим підприємствам та установам.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов'язків. Відповідно до них цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, наприклад, договори та інші правочини, створення речей, творча діяльність, результатом якої є об'єкти права інтелектуальної власності, завдання майнової (матеріальної та моральної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти (лист Верховного Суду України від 01.04.2014 "Аналіз практики застосування судами ст. 16 ЦК України").

Сторонами договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 18.09.2012 були Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), правонаступником якого є Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (орендодавець), ФОП ОСОБА_8 (орендар), а також КП "Київський метрополітен" (підприємство).

Згідно з п. 2.4 договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київський метрополітен".

Пунктом 4.15 договору передбачено, що орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству, тобто КП "Київський метрополітен".

З врахуванням викладеного, оскільки в КП "Київський метрополітен" є матеріально-правовий інтерес у даному спорі, що випливає з умов договору, який породив цивільні права та обов'язки між сторонами в судовому процесі, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що КП "Київський метрополітен" є належним позивачем у даній справі.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші доводи ФОП ОСОБА_8, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положень ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 у справі № 910/18848/15 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М. Грек Б.М.